Декілька думок про те, як попри труднощі допомогти учням здобувати музичну освіту і розкривати себе

Автор статті: доктор Метью Ароу (Matthew Arau) – доцент Кафедри музичної освіти та Асоційований диригент, Університет Лоуренса в Епплтоні, штат Вісконсин, США.

Я вважаю, що одна з причин, по якій ми стаємо викладачами, полягає в тому, що ми можемо допомогти нашим учням повністю розкрити свій потенціал. Коли ми здобуваємо досвід та розвиваємось як педагоги, то вивчаємо нові методи та стратегії, щоб допомогти нашим вихованцям здобути успіх. Однак усі ми відчуваємо розчарування, коли учень опускає руки, перш ніж досягти вершини.

Чому у відповідь на невдачу або виклик одні учні обирають найпростіший шлях (інакше кажучи, вирішують кинути справу), а інші – приймають виклик і наполегливо продовжують розвиватися? Нещодавно, я відшукав для себе відповідь на це питання та новаторські рішення щодо його вирішення. Вірю, що завдяки цій інформації, як викладачі ми зможемо навчитися створювати програми з музичної освіти, в рамках яких всі учні захочуть розвиватися та прагнути досконалості.

Керол С. Двек (Carol S. Dweck), професор психології Стенфордського університету та автор книги «Образ мислення: Нова психологія успіху» («Mindset: The New Psychology of Success»), демонструє, що саме наша власна віра, образ мислення, значною мірою відповідають за те, чи розкриємо ми свій потенціал, чи ні.

Дорослих та дітей можна згрупувати у дві категорії: перша категорія – люди з пасивним образом мислення, друга категорія – люди, орієнтовані на розвиток. Представники першої категорії вважають, що інтелект, талант та здібності є усталеними чи-то статичними. За їх переконанням, якщо людина талановита, справи у неї йдуть легко; якщо доводиться докладати зусиль – до цієї конкретної справи таланту немає.

Представники другої категорії, вважають, що інтелект, талант та здібності можна розвивати за допомогою навчання, стратегій, докладання часу та зусиль. Орієнтовані на розвиток учні, приймають виклики і викладаються у навчальному процесі. В той же час, учні з пасивним образом мислення ухиляються від викликів, оскільки «невдача» може поставити під сумнів їх розум та обдарованість у власних очах.

Хороша новина полягає в тому, що образ мислення можна змінити! Виявляється, те, як викладач відгукується про своїх вихованців, допомагає формувати у них пасивний або націлений на розвиток образ мислення. Зосередженість на самооцінці, похвала здібностей на кшталт: «Ти такий талановитий», «Ти так швидко вчишся», «Ти такий розумний» – все це змушує учнів повірити, що їхня цінність визначається рівнем їхньої талановитості, розуму та легкості, з якою вони здатні розв’язувати завдання. Цей тип похвали дозволяє учням на мить відчути себе добре, але при зустрічі зі складним завданням, яке їх випробовує, – вони, як правило, ухиляються від нього, оскільки їх самоцінність стала залежною від легкості виконання задачі. Вони уникають ризиків через страх зазнати невдачі. Атмосфера оцінювання формує в учнів пасивний образ мислення.

На противагу цьому, подумайте про наступні формулювання: «Я ціную зусилля, які ти доклав до вивчення цієї фрази», «Завдяки своїй наполегливості та зусиллям ти продовжуєш вдосконалюватись», «Твоя увага до деталей покращується» – їхній позитивний акцент зосереджений на старанності, рішучості та зусиллях. Незважаючи на те, що учнів з націленим на розвиток образом мислення все ще можуть спіткати невдачі, вони, як правило, розглядають проблеми як можливість вчитися та зростати. Атмосфера, яка заохочує і є, водночас, чесною, формує в учнів націлений на розвиток образ мислення.

Просте додавання слова «поки що» до фрази змінює її значення. Наприклад: «Ти поки що не виконуєш цю фразу найкращим чином». Додаючи слова «поки що» або навіть «ще не» до відгуків про успіхи учнів, викладач дає цим зрозуміти, що вони зможуть виконати завдання, доклавши відповідні зусилля та час.

Коли розглядаємо процес викладання та навчання з погляду націленого на розвиток образу мислення, то знімаємо обмеження для розвитку здібностей наших учнів та надаємо їм можливість розкрити свій потенціал.